Падає ніч крилами птаха. — Храм поезії (🖤)

@uapoets

зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313

Падає ніч
                 крилами
                                птаха.

Кожному,
хто загубився
у хвилях чорнильної тиші, — дзвоник коліс
та реактивний автобус,
щоб завезти від біди якомога далі,
за горизонт.

Кожному,
хто захоче піти
у сутінки вічності, —
легкої дороги, м'якої трави, запаху йоду та солі, морського прибою
та дещицю Бога.

Кожному селищу,
де попіл, вугілля, слюда,
де будинки, немов та солома,
падали долу,
хрещені вогнем, —
через роки повстати
чимось новим та величним.

Кожному —
правда:
чорна, гірка, але правда.

Не більше й не менше.

Кожній Голгофі — свій Браян.

Кожному —
ношу на плечі таку,
щоб можна було її понести,
не зламавши хребта,
та щоб плечі й спину гордо рівняла.

Кожному —
чаша й міра, повна по вінця.

Кожному
щось своє:
біс у ребро,
ананаси в піцу,
кров та любов.
І зорі, і сонце,
і вітер каскадом волосся.

Тепло переплетених рук,
трохи шляху та надії,
    щоб дорога котилась
      за обрій — усе далі та далі,

від себе до себе.

Джессі Галлівел

на конкурс від Олени Галунець, Плейлист

#плейлист