повітря тиняється біснувато-баске,
від жінок пахне медом, тіла в них огрядні і дикі,
я ішов сотні років, описував землю кільцем,
присягаюсь, це коштує кожного мого наступного вдиху.
в цих здичілих місцях на нечесність не вистачить мови,
я бувалий боєць, тож ви бачите — я йду один,
опускається небо, господь гне дерева в сувої,
я стояв і молився,
був каменем,
я був німим.
із пісків у струмках складаються знаки і літери, —
це гори приймають до своїх безодніх ключиць.
стою флюгером, ловлячи поштовхи вітряні:
мене все упізнало, —
я вже оживав тут колись:
щоранку трусив вздовж дороги паруючу куряву,
і пахнув гарячою піною і чебрецем,
я безстрашний,
я вибрав життя і люблю його,
я ішов сотні років,
я тут,
я пробачив усе.
@JPvTfFy7OMw4MDZi
повітря тиняється біснувато-баске, від жінок пахне медом, тіла в них огрядні і дикі, я ішов сотні ро
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram