Ти не впізна‌єш мене, моє біле пір'я спадає стерильними бинтами у водойму твоїх очікувань, із ребер п

Храм поезії (🖤)

Храм поезії (🖤)

@uapoets

зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313

1,401 subscribers
Open in Telegram
Ти не впізна‌єш мене,
моє біле пір'я спадає
стерильними бинтами
у водойму твоїх очікувань,
із ребер повільно сочаться чорнила
порочності,
та я обираю більше себе
не відбілювати.

Вода не боїться кольору —
вона огортає моє тіло так чесно,
як не може жоден з твоїх доторків.
Відображення тремтить на поверхні
бездоганно кривими лініями.
Я не вирівнююсь.
Ударами крил розбризкую
залишки страху
і вперше танцюю без тебе,
ти ж бо приймаєш лише один відтінок —
той, що не знає тріщин.

Люди кажуть, що наша вірність слугує
взірцем для закоханих.
Однак, ти назавжди лишаєшся вірним
лише власній прозорості,
яка давно перетворилась на кригу,
а я — відданою танцю, що дихає
чорнотою під моїми ребрами.
Можливо, вірність ніколи не була про двох.

@sadlovawrites

#марта_садлова
Open post in Telegram