під новиною про приліт
пишу р**ія
для того щоб мене не стерли
і почуваюсь так
наче мені з одного боку зашивають рота
двома стібками
один замість букви «о»
інший — це «с»
відчуваю
наче ще можу говорити
але вже... Read more →
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram Я не хочу нічого відчувати -
Кожен день втрати...
Я не хочу нікого більше знати -
Кожен день втрати...
Я не хочу дружити чи кохати -
Кожен день втрати...
Залишатись на місці чи тікати -
Кожен день... Read more →
Кожен день втрати...
Я не хочу нікого більше знати -
Кожен день втрати...
Я не хочу дружити чи кохати -
Кожен день втрати...
Залишатись на місці чи тікати -
Кожен день... Read more →
на тобі були сині сандалі.
кіт нитками стирчав із піжами.
ти стояв перелякано в залі
і тулився в спідницю до мами.
у садку на обід була юшка,
три цукерки та груша печена.
вихователька дмухнула в... Read more →
кіт нитками стирчав із піжами.
ти стояв перелякано в залі
і тулився в спідницю до мами.
у садку на обід була юшка,
три цукерки та груша печена.
вихователька дмухнула в... Read more →
цей чоловік говорить до мене резонно, сухо
пережовує і випльовує мої тексти
ти, каже, з херсону
сука
бестія
ти як читаєш у купідоні дивишся мені в очі
підіймаєш за бога, а п'єш все одно за мене
що я можу... Read more →
пережовує і випльовує мої тексти
ти, каже, з херсону
сука
бестія
ти як читаєш у купідоні дивишся мені в очі
підіймаєш за бога, а п'єш все одно за мене
що я можу... Read more →
Опісля нічної ракетоатаки
Летять повідомлення-голуби,
Із доброю звісткою їм би вертатись.
Хвилюється кронами жовтень картатий,
Та вирви не всі вже загоїти.
Здригаються стіни, у когось уперше,
У когось і... Read more →
Летять повідомлення-голуби,
Із доброю звісткою їм би вертатись.
Хвилюється кронами жовтень картатий,
Та вирви не всі вже загоїти.
Здригаються стіни, у когось уперше,
У когось і... Read more →
того року літо було занадто спекотним аби виходити із води
і ми вдали ніби суші взагалі не існує
а наша планета це крапля роси
на пелюстці космічної квітки
або конденсат на пляшці холодного лимонаду
що... Read more →
і ми вдали ніби суші взагалі не існує
а наша планета це крапля роси
на пелюстці космічної квітки
або конденсат на пляшці холодного лимонаду
що... Read more →