"Ти даєш лише 20%, решту 80% банк фінансує сам під заставу майбутніх прибутків фільму, а податкову знижку ти отримуєш на всі 100%. Ти нічим не ризикуєш. Давай, погоджуйся, всі твої друзі вже з нами співпрацюють", - описував їхню роботу ексбомбардир МЮ Енді Коул.
Як і Каррагера, і Бекхема, і Оуена, і багатьох іншим його не попередили, що транзакції лишають слід, і в разі детальної перевірки HMRC відповідальність за весь фіктивний кредит ляже на зірку особисто - і байдуже, що вона тих грошей не бачила.
Ну, і час перевірок настав у 2010-х, коли побита кризою Велика Британія перейшла в режим економії...
Якщо коротко, то у 2013-16 низка банкірів, консультантів, бухгалтерів отримали реальні тюремні терміни.
Разом з тим, HMRC постукала в двері і селебріті. Тук-тук, а це ваш кредит? А тут по ньому відсотки набігли за 10-15 років... І ще пеню, штрафи за цей же період теж треба сплатити...
Футболісти довірили шахраям 5-10 млн, а HMRC примусила віддати бюджету 50-80 млн.
Не всі це змогли.
Девід Джеймс втратив усі 20 млн, які заробив за кар'єру, і в 2014-му визнав себе банкротом, попередньо розпродавши навіть особисті трофеї й сімейні реліквії.
Майкла Оуена від банкрутства врятували тільки вдалий продаж нерухомості в Лондоні та несподіваний успіх в розведенні скакових коней.
Довго судилися з Податковою Вейн Руні й Девід Бекхем - зрештою, виплати їм скоротили до кількох мільйонів фунтів, які обоє радо сплатили.
Ну, і от настала черга Каррагера.
Побачимо, як у нього з капіталом та адвокатами. Поки ясно лише, що з фінансовою грамотністю біда - і то у цілого покоління кумирів трибун.
"Я не знаю жодного футболіста, якого б не обдирали. Багатьох гравців мого покоління погано консультували, тримали під контролем, знущалися. Вони довіряли не тим людям, і вони зловживали довірою. А ми ж не йшли у футбол заради грошей. У 1990-х гравець, що завершував кар'єру, купляв паб. Я просто хотів грати футбол і забивати голи", - з гіркотою констатує Коул.
2/2