погляд такий,
що навіть
заціпеніла донині медунка
хитає «так» своїм багатоголів’ям,
багатозначно відтискає тіні,
леготіє плавко —
то в повітрі
мій безрух отямився
як добре
цілувати хмари горілиць,
нарешті ворушитися
від вказівного на руці
до ямки на лінії стопи,
яка сама по собі наче й
ніяка,
та стає обрисом краплі,
живить принишклу сім’ю,
коли наші стопи торкаються
невипадково
підковами цокаємо,
навіть коли дороги немає,
аби вхопитися за монети світу
з його кишенями діряви-
ми
безіменні для нього,
не головами-гривами нас бачить —
гомінкими маленькими жабка-
ми
між краплями прослизаємо,
готові до парування,
поки димить / парує став,
поки медунка хитає «так»
у такт з обличчя-
ми
прихисток і рух
одне для одного
© Олена Галунець
@virshoplitkarka #олена_галунець
погляд такий, що навіть заціпеніла донині медунка хитає «так» своїм багатоголів’ям, багатозначно від
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,401 subscribers
Open in Telegram