дим від згарища ще лишається
я ступаю у нього боязко,
давши їсти приблуді-паніці,
що затягнута чорним поясом
частокіл із палиць у колесі
ще зі мною, боюсь хтось вколеться,
але в місті тривоги й галасу... Read more →
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram parrhesia
я кажу їм
про чорношкірих дітей у Африці
які помирають від спраги
я кажу їм
як спрагу намагалася вгамувати
краплинами поту
якими
розсипом намистин
вкрите нависле наді мною
зловісне тіло
первісне... Read more →
я кажу їм
про чорношкірих дітей у Африці
які помирають від спраги
я кажу їм
як спрагу намагалася вгамувати
краплинами поту
якими
розсипом намистин
вкрите нависле наді мною
зловісне тіло
первісне... Read more →
ти ще сочишся по вилицях уві сні:
тепла живиця, ожинова кров і мед.
стерплий у жнив’яну пору, я знавіснів.
понад пологом байраку пливе печаль,
втішена ніжність і кинуте «поспішай».
бо на одного із нас... Read more →
тепла живиця, ожинова кров і мед.
стерплий у жнив’яну пору, я знавіснів.
понад пологом байраку пливе печаль,
втішена ніжність і кинуте «поспішай».
бо на одного із нас... Read more →
ця книга місця
наче довга ніч
перегортається гудінням телефонних відліків
і на полях її проявлена сміливість чорнильними обіймами знаходить пристань
причастям назови її — одним на двох.
на листопадову... Read more →
наче довга ніч
перегортається гудінням телефонних відліків
і на полях її проявлена сміливість чорнильними обіймами знаходить пристань
причастям назови її — одним на двох.
на листопадову... Read more →
Людино моєї хвилі
Катастрофічної легкості
Не вір порогам без стелі
Нам на березі схаменутись
Людино
Де б ми не виплили згодом
Дякую за присутність
Сподіваюсь
Ніякий на сіль і на спогад
Не будеш ходити
Десь... Read more →
Катастрофічної легкості
Не вір порогам без стелі
Нам на березі схаменутись
Людино
Де б ми не виплили згодом
Дякую за присутність
Сподіваюсь
Ніякий на сіль і на спогад
Не будеш ходити
Десь... Read more →
На прóстих брудних манжетах
застояні плями. Тонко
натягнута нитка дерми.
Удари стинають. Довго
хитається куля темна
у товщі води. Повторна
полуда наївних знаків
приходить у дім зі сходу,
стискає у кігтях... Read more →
застояні плями. Тонко
натягнута нитка дерми.
Удари стинають. Довго
хитається куля темна
у товщі води. Повторна
полуда наївних знаків
приходить у дім зі сходу,
стискає у кігтях... Read more →
Велика Зима
Про це ніхто вам не скаже ясно, в майбутнього — тьмяна ковка.
Одне відомо — світило згасне в роззявленій пащі вовка.
Настане ніч для лихого вітру, щоб вити у злих поривах.
Єдина річ, що в... Read more →
Про це ніхто вам не скаже ясно, в майбутнього — тьмяна ковка.
Одне відомо — світило згасне в роззявленій пащі вовка.
Настане ніч для лихого вітру, щоб вити у злих поривах.
Єдина річ, що в... Read more →