​​Вирок колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2026 року (справа № 991/1821/23) &

​​Вирок колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2026 року (справа № 991/1821/23)
 
#службове_зловживання
#зловживання_службовим_становищем
#збитки
#упущена_вигода
#підслідність
#преюдиція
#судова практика
#ЄРДР
#виділення_матеріалів
#єдиний_умисел
#аудитор
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Значення окремих слів, висловів чи фраз нерідко може бути багатозначним, а тому їх справжній зміст встановлюється лише шляхом зіставлення із поведінкою учасників розмови, їх подальшими діями, іншими доказами, часовою послідовністю подій та загальною фактичною картиною кримінального провадження.
 
✅ Словосполучення «всупереч інтересам служби» передбачає, що службова особа не бажає зважати на покладені на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов’язки, діє всупереч їм, не звертає уваги на службові інтереси.
 
✅ Суспільно-небезпечні наслідки службового зловживання можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв’язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для наявності цього зв’язку необхідно встановити: які саме службові обов’язки покладено на особу; чи передували ці порушення заподіянню тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилися ці порушення головною і вирішальною умовою настання наслідків і чи викликали їх у конкретних умовах.
 
✅ Упущена вигода є самостійною формою майнової шкоди.
 
✅ Визначальним для констатації збитків є не загальний фінансовий баланс, рентабельність чи прибутковість підприємства, а встановлення факту об’єктивного недоотримання конкретного майнового результату, який був реальним, передбачуваним та економічно обґрунтованим.
 
✅ Скасування постанови про визначення підслідності, за відсутності інших обставин, саме по собі не може розглядатися як безумовна та автоматична підстава для визнання недопустимими всіх доказів, отриманих органом досудового розслідування у період дії такої постанови.
 
✅ Наявність значного масиву судової практики щодо певної проблематики сама по собі не створює підстав для автоматичного поширення сформульованих у ній правових позицій на кожне наступне кримінальне провадження. Судова практика не має властивості процесуальної преюдиції лише в силу подібності порушеного правового питання.
 
✅ Жодне положення КПК не регламентує обов’язок органу досудового розслідування закривати кримінальне провадження або реєструвати новий факт в ЄРДР виключно з підстав подальшого розширення масиву фактичних обставин, які можуть свідчити про їх повʼязаність.
 
✅ Виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося.
 
✅ Діяння зі взаємопов’язаними елементами механізму, спрямованого на досягнення протиправного результату, оцінюються як прояв одиничного кримінального правопорушення.
 
✅ Значення для суду мають не всі первинні документи, а сформульовані аудитором висновки як результат їхнього спеціального дослідження та опрацювання.
 
✅ Факт існування дисциплінарного провадження щодо експерта в іншому часовому та фактичному контексті не дає підстав автоматично ставити під сумнів наданий ним висновок.
 
✅ Наявність погоджувальних процедур, участь інших структурних підрозділів або посадових осіб у підготовці чи погодженні відповідних документів сама по собі не виключає ні складу кримінального правопорушення, ні умисної форми вини обвинуваченого.
 
✅ Наявність складу зловживання службовим становищем не ставиться у залежність від недійсності цивільно-правового правочину.
 
✅ Задовольняючи клопотання сторони про допит експерта, суд одночасно вправі визначити предмет такого допиту.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138943508