ну бо а що зостанеться коли змарніють
зотліють опадуть усі шипи
лексеми шкіри пелюстки
мов перламутровий пилок
із крил пощерблених
голий-голісінький кристал
первородної солі
непроглядно прозорий
що тужаво фонить посеред
вузлуватого роздоріжжя
і в його безпросвітнім стерильнім нутрі
поневолений вітер
із кілкими вкрапленнями зір
тож хай ідуть розхристані дощі
розмиваючи до осердя
тривожну кісточку послів'я
перестиглого і засхлого
хай буде не чорнозем солончак
а в ньому затамоване коріння
у бульбах суфіксів
ну бо а що зостанеться коли збродяться
барвисті світла у тісних зіницях
голий-голісінький кришталик
і чумацький шлях сльози
Ірина Божко (@bozhkoistyping)
ну бо а що зостанеться коли змарніють зотліють опадуть усі шипи лексеми шкіри пелюстки мов перламутр
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,412 subscribers
Open in Telegram