∞ на західному фронті без змін.

∞

на західному фронті без змін. я помер цієї ночі.
я би загубився серед цих стін, ще й дуже охоче
мені мама глянула в очі і побачила вогонь згаснув
вона знає — нічого не хочу, просто вбиваю час тут
вона хоче дати допомогу, та не придумали таку силу
опущу руки й ноги, питає, чому немає сенсу, сину?
та питання ствердне, вона бачить мою пусту душу
мене вже від усього верне, все можливе відпущу
немов, Мартін Іден, розчаровуюсь у всьому навколо
навколо мене тут біди, ніби страждати в світі модно
сісти коли ікони Богородиці, вечеряти, пустити чарку
та мені справді шкода цих, культурну країни частку
ця доба щось стомила мене, тому варто на бокову
а далі новий бісовий день, мені сумно, як малюку
що залишили біля монітору, всі самі пішли на танці
плюючи на можливе горе, більше не буде шансів
прийшла в моє життя, то же врятуй від самого себе
відмовляюсь від вітань, розум не фюча, а проблема
вона скривить головний шлях, немов я Віллі Вонка
прийде колись час, в кожному вселиться Іван Гонта
на західному фронті без змін, на наших лицях розпач
опише попсово біди змі, ці статті отримаємо поштою
можливість підключення де-юре, не буде де-факто
з'єднання з нашими не буде, ми покинули Гарвард
ми робили снігових ангелів, світив повний місяць
бог бачив — ми були гарними, а зараз все бісить
я сумую, а ти там десь в Греції їсиш бридкі оливки
спалила наші фортеці, написала, що зі мною гидко
та я з чашкою кави розгадую дворічні кросворди
зашиваю свої рани, які ти так робила вміло й гордо
дивишся з балкону, не сперечаюсь, ти — красива
десь в твоєму горизонті море, безкінечність, хвиля
ми на сусідньому пляжі з друзями вбивали цілі дні
хотіли загоріти — лажа, кожний по черзі тоді згорів
ти виплюнь мене як жуйку, довго жувати не вийде
я аб'юзивний вуйко, кожний момент це як привид
який ніби в соціальній рекламі, покаже найгірше
а що блять буде далі? я писатиму про тебе вірші
приведу тебе на дах, влаштую невеличкий салют
буду вести себе, як маг, щоб показати, що люблю
потім знову зле, прийти додому, моніторити чати
і вже в другий день, в своєму виборі сумніватись
бо можливо вона така сама, як ті всі мої минулі
я вбиваю себе даром, пишу свій заповіт рунами
розбиваючи свій позитив, на депресивні регіони
якщо проблема — ти, то коли вже вийдеш з моди?
можливо це просто збіг, що не цікавили гроші
на західному фронті без змін. я помер цієї ночі.

@kanalgrinenchuka