віднайти себе там, де видніється лінія сріблена
наче відступ означений порухом рук на грудині вологої шибки
/нам ніколи не вийти/
нам зостатися тут позамежними і невідʼємними
візерунками кільканадцяти вірувань на витку живота —
пуповинно відтятої смерті
//
що за шклом пробираються в зливі обрамлені схлипи
не захованих вістей,
і шкребуться об крівлю зізнаннями туго й настирливо
/нам ніколи не вийти/
ти сідаєш край столу навпроти — і я занотовую видихом
переливчастих стебел гортані мотиви
розмито і схиблено
/
ось стриміє надривчаста пісня над вбраним до сутінок глеком любови
обумовлено все
заціловано вздовж тихо сповіддю
—
і коли ти стаєшся навпроти — я виходжу з обірваних ліній магнітного поля
на поверхню ребристих поверхонь дахів — семигранно і голосно
@nlitvinovapoetry
#літвінова
віднайти себе там, де видніється лінія сріблена наче відступ означений порухом рук на грудині волого
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,412 subscribers
Open in Telegram