На прóстих брудних манжетах
застояні плями. Тонко
натягнута нитка дерми.
Удари стинають. Довго
хитається куля темна
у товщі води. Повторна
полуда наївних знаків
приходить у дім зі сходу,
стискає у кігтях... Read more →
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram Велика Зима
Про це ніхто вам не скаже ясно, в майбутнього — тьмяна ковка.
Одне відомо — світило згасне в роззявленій пащі вовка.
Настане ніч для лихого вітру, щоб вити у злих поривах.
Єдина річ, що в... Read more →
Про це ніхто вам не скаже ясно, в майбутнього — тьмяна ковка.
Одне відомо — світило згасне в роззявленій пащі вовка.
Настане ніч для лихого вітру, щоб вити у злих поривах.
Єдина річ, що в... Read more →
Людська конструкція з нас.
Тепле поколювання від моїх рук по твоїх литках...
— Ти імітуєш?
— ...що?
Дофамінова ікра на язиці після штучної, із супермаркету, здається справжньою.
Імітація життя почалася з... Read more →
Тепле поколювання від моїх рук по твоїх литках...
— Ти імітуєш?
— ...що?
Дофамінова ікра на язиці після штучної, із супермаркету, здається справжньою.
Імітація життя почалася з... Read more →
1 photo
|молитва|
Коли вже довкола пахне війною, —
писав поет, —
говори зі мною, хай навіть слова ці, —
мовчу, —
нічого не змінять.
І знову:
ми кажемо пошепки
щось
про любов — переважно
(абощо),
міцно... Read more →
Коли вже довкола пахне війною, —
писав поет, —
говори зі мною, хай навіть слова ці, —
мовчу, —
нічого не змінять.
І знову:
ми кажемо пошепки
щось
про любов — переважно
(абощо),
міцно... Read more →
Добрий день, мене звати Вікторія, я графічна дизайнерка, навчаюсь в Луцькому Національному Технічному Університеті, шукаю авторів, які були б не проти аби я проілюструвала збірку їхніх віршів(не дуже... Read more →
***
мені хочеться починати кожен текст
словом що позначає генерування мовних конструкцій:
каже пише розповідає запитує
я роблю над собою зусилля щоб змусити персонажів
ходити стріляти пити безслівно... Read more →
мені хочеться починати кожен текст
словом що позначає генерування мовних конструкцій:
каже пише розповідає запитує
я роблю над собою зусилля щоб змусити персонажів
ходити стріляти пити безслівно... Read more →
і коли він приходить, все залишається на своїх місцях:
її шкарпетки, незастелене ліжко під зеленню ковдри,
дивні розмови про катехізис і незнайдений цвях
на тілі Ісуса,
її зім'яті блокноти і пристрасть... Read more →
її шкарпетки, незастелене ліжко під зеленню ковдри,
дивні розмови про катехізис і незнайдений цвях
на тілі Ісуса,
її зім'яті блокноти і пристрасть... Read more →
Тікати від реальності у твої обійми,
це єдине, що залишилось в мене.
Пропадати крізь пальці квітами,
в серці посилитись паростками безсмертними.
Буденність вириває мене кігтями,
Дивиться на мене очима... Read more →
це єдине, що залишилось в мене.
Пропадати крізь пальці квітами,
в серці посилитись паростками безсмертними.
Буденність вириває мене кігтями,
Дивиться на мене очима... Read more →